ПОРАДИ БАТЬКАМ ТА УЧНЯМ

Список

1.ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ.

2.СИСТЕМА ОРГАНІВ,

ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ І ГАРАНТУЮТЬ ПРАВА ЛЮДИНИ.

3.ВЧИМОСЯ ЖИТИ В ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ.

4.ЯК ЗАХИЩАТИ СВОЇ ПРАВА В ШКОЛІ:

Правила та обов'язки школярів.
Загальні правила поведінки учнів у школі.
Правила поведінки під час перерви.
Правила поведінки на уроках.

5.ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС:

Пам’ятка школяра.
Держава зобов'язана захищати твої права.
За твою безпеку в школі відповідає директор.
Вчителі зобов'язані поважати і захищати тебе.
Твоя відповідальність перед законом.

7.ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ ВЧИТЕЛЬ?

Якщо вчитель кричить.
Якщо вчитель погано пояснює.
Якщо вчитель прискіпується.

6.ШКОЛЯРІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ:

Як діяти в разі виникнення конфлікту з учителем ?
Чи має право школа відраховувати учня за погану успішність, а інша школа не приймати відрахованих двієчників?
Чи обов’язкова шкільна форма?

8.ПОРАДИ БАТЬКАМ:

Десять кроків, щоб стати кращими батьками.

9.ПОЗНАЙОМСЯ, ПРОЧИТАЙ.

10.ВЕБЛІОГРАФІЯ.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА.

Поради батькам і учням

КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ – Міжнародна правова угода, прийнята Організацією Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 року. В цій Конвенції записано, як уряд кожної країни має дбати про дітей. Цей особливий документ ратифіковано у 191 країні світу, а з 27 вересня 1991 року Конвенція є частиною законодавства України. Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них записано 40 прав, які має дитина.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ (ООН) – найбільша міжнародна організація, утворена у 1945 році з метою підтримання миру та безпеки, сприяння співробітництву між народами. Місце дислокації штаб-квартири ООН – місто Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки. Основоположні документи ООН – Статут ООН, прийнятий у 1945 році і Декларація принципів Міжнародного права. Керівні органи ООН – Генеральна Асамблея і Рада Безпеки.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ – Основний Закон України, що визначає її державний та суспільний лад, правову систему, проголошує і закріплює основні права і обов’язки громадян, окреслює компетенції і повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади.

Цікаво, що першою вітчизняною Конституцією вважається

Конституція гетьмана Пилипа Орлика. Ця Конституція, прийнята 5 квітня 1710 року, була однією із перших в Європі та світі.

У радянський період Конституція України приймалася у 1919, 1929, 1937, 1978 роках. Чинна Конституція України прийнята Верховною

Радою України 28 червня 1996 року. Відтоді цей день в Україні відзначається як державне свято.

Слово “Конституція” – латинського походження. У стародавньому Римі це слово позначало акти імператора, які слід було неухильно виконувати.

ЗАКОН – нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної законодавчої влади, або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, виражає волю й інтереси більшості населення, втілює основні права людини та інші загальнолюдські цінності і має найвищу юридичну силу.

Дитиною вважається людина віком до 18 років.

(Стаття 1 Конвенції ООН про права дитини)

Дитина – це людська істота до досягнення нею 18-річного віку. Дитина – це людина, яка зростає.

Діти – це люди на шляху в доросле життя. Всі діти потребують повноцінних умов для розвитку і зростання.

Варто знати, що…

Закони різних країн різні. Різниться цифра повноліття. В Україні до 14 років дитина вважається малолітньою, а з 14 до 18 років дитина вважається неповнолітньою.

Різниться вік, з якого підліток несе кримінальну відповідальність за скоєний злочин: в одних країнах це 7 років, в інших – 12, в Україні – 14-16 років.

Кожна дитина має невід’ємне право на життя.

(Стаття 6 Конвенції ООН про права дитини)

Життя кожної дитини є найціннішим не лише для батьків.

Кожна держава повинна забезпечувати виживання та здоровий розвиток дітей – своїх маленьких громадян.

Варто знати, що…

Сьогодні у світі проживає 6 млрд. 890 млн. жителів, четверта частина яких – діти і підлітки.

Всі діти мають право на любов і піклування.

(Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини)

Усі дії щодо дитини повинні виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які

несуть відповідальність за дитину, недбало виконують свої обов’язки, держава має забезпечити

дитині належний догляд і піклування.

Варто знати, що…

Кожна четверта дитина у світі живе у небезпечних, нестабільних умовах.

Всі діти рівні в своїх правах.

(Стаття 2 Конвенції ООН про права дитини)

Всі діти, незалежно від їх раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження, – рівні у своїх правах. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Варто знати, що…

Кожна дитина світу становить надзвичайну цінність не лише для своїх батьків, а й для всього світу саме тому, що вона унікальна і іншої такої немає і не буде.

Усі діти мають право на отримання освіти.

(Статті 28, 29 Конвенції ООН про права дитини)

Кожна дитина має право на освіту. Держава повинна забезпечити безкоштовну обов’язкову початкову освіту. Держава також має забезпечити доступність середньої та вищої освіти на підставі здібностей кожної дитини.

Освіта має бути спрямованою на розвиток особистості, таланту, розумових та фізичних даних дитини. Освіта повинна готувати дитину до активного дорослого життя, виховувати повагу до батьків, культури та національних цінностей країни, до навколишньої природи.

Варто знати, що…

Сьогодні у світі налічується біля 72 млн. дітей, позбавлених права на освіту.

Усі діти мають право на медичну допомогу.

(Стаття 24 Конвенції ООН про права дитини)

Кожна дитина має право на медичну допомогу. Держава повинна домагатися повного здійснення цього права. Особлива увага повинна приділятися зниженню рівня смертності дітей і немовлят, наданню необхідної медичної допомоги, проведенню профілактики хвороб.

Варто знати, що…

Щороку у світі від хвороб вмирає до 5 млн. дітей, з них 3,5 млн. – від хвороб, які можна вилікувати. В Україні із 1000 новонароджених 22 дитини вмирає, не досягши 5-річного віку. ¾ неповнолітніх дітей в нашій країні – діти з різними хронічними захворюваннями.

Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.

(Стаття 31 Конвенції ООН про права дитини)

Кожна дитина має право на відпочинок, дозвілля та розваги, брати участь у розважальних заходах, у культурному житті, а також займатися мистецтвом.

Варто знати, що…

Діти мають особливе право – право на гру, адже, граючись, вони пізнають світ, розвиваються і готуються до дорослого життя.

Усі діти мають право на повноцінне харчування.

(Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини)

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Обов’язки держави полягають у тому, щоб створити відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.

Варто знати, що…

У світі 10% населення, переважно жінок і дітей, змушені жити менш ніж за 1 долар на день. У багатьох країнах 10% дітей живуть нижче межі бідності. 30% дітей віком до 5 років страждають від сильної чи середньої недогодованості.

Усі діти мають право на свободу совісті, думки і релігії.

(Стаття 14 Конвенції ООН про права дитини)

Держава повинна поважати свободу думки, совісті і релігій дитини. При цьому беруться до уваги відповідальність, права і обов’язки батьків та норми закону.

Варто знати, що…

На сьогоднішній день усе більше дітей та підлітків займають активну життєву позицію, беруть участь у процесі прийняття рішень, прагнуть зайняти значуще місце серед дорослих людей.

Однак найчастіше діти зустрічаються саме з порушенням права вільно висловлювати свою думку, мати свої погляди та переконання по тому, чи іншому питанню.

Усі діти мають право на отримання інформації.

(Стаття 17 Конвенції ООН про права дитини)

Держава забезпечує доступ дитини до інформації і матеріалів з різних джерел, особливо з джерел, які сприяють належному розвитку дитини. Наприклад, телебачення, радіо, газети, дитяча література, інформація рідною мовою, а також інформація і матеріали з міжнародних джерел.

Держава також запобігає розповсюдженню та впливу шкідливої інформації.

Варто знати, що…

Щороку в Міжнародний день дитячого мовлення, який припадає на середину грудня, понад 2000 теле- і радіокомпаній світу роблять все для того, щоб це право стало реальністю для дітей. Постійно зростає кількість дітей, які беруть участь у керівництві радіохвилями і демонструють свої таланти усіма можливими засобами.

Усі діти мають право вільно

висловлювати свою думку.

(Статті 12, 13 Конвенції ООН про права дитини)

Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, причому цим поглядам повинна приділятися увага при вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї дитини.

Варто знати, що…

Власна думка кожної дитини має для суспільства таку ж вагу, як і думка дорослої людини. Вчені довели, що діти, маючи невеликий життєвий досвід і рівень знань, успішно вирішують важливі завдання, витрачаючи на це менше часу, ніж дорослі. І вже тому заслуговують на повагу.

Усі діти мають право на вільне спілкування.

(Стаття 15 Конвенції ООН про права дитини)

Дитина має право зустрічатися з іншими людьми, вступати до асоціацій, об’єднань, або ж створювати їх.

Варто знати, що…

В Україні зараз існує понад 400 громадських об’єднань, які працюють для дітей і разом з дітьми. В нашій державі діє спеціальний закон про молодіжні та дитячі громадські організації.

Жодна дитина не повинна бути

примусово залученою до праці.

(Стаття 32, 36 Конвенції ООН про права дитини)

Держава повинна захищати дитину від тих осіб, які, заробляючи гроші, використовують дитячу працю. Діти мають бути захищені державою від небезпечної та важкої праці. Законодавство держави встановлює мінімальний вік дитини для прийому на роботу і необхідні вимоги щодо тривалості робочого дня. Діти мають право бути захищені від усіх форм експлуатації, яка завдає шкоди їхньому добробуту.

Варто знати, що…

Близько 250 млн. дітей у країнах, що розвиваються, працюють. Багато з них – на шкідливому і виснажливому виробництві. Їхні найелементарніші права, здоров’я і саме життя, як правило, перебувають під загрозою. Кожна дитина має право на захист у тих випадках, коли їй доручається робота, яка може потенційно загрожувати її здоров’ю.

Жодна дитина не повинна бути

об'єктом сексуальних домагань.

(Стаття 34 Конвенції ООН про права дитини)

Діти мають право на захист від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень, особливо проституції і порнографії.

Варто знати, що…

В Україні щороку від сексуальних домагань страждають близько 8 тисяч дітей. Однак реальну кількість неповнолітніх, які стали жертвами сексуального насилля, встановити неможливо.

Жодна дитина не повинна бути

скривдженою і зневаженою.

(Статті 37, 39 Конвенції ООН про права дитини)

Жодна дитина не може бути піддана тортурам, жорстокому поводженню та покаранню, незаконному арешту.

У випадках, коли дитина все ж постраждала, держава повинна забезпечити їй відповідну соціальну реабілітацію та лікування.

Варто знати, що…

Сьогодні діти всієї планети потребують захисту, адже кількість нещасних дітей не зменшується. Майже 250 млн. дітей у світі животіють завдяки тяжкій праці, жебрацтву, пограбуванням. Набули поширення торгівля дітьми, використання дітей, від яких відмовилися батьки, для пересадки органів.

В Україні 169 тисяч дітей проживають у неблагополучних сім’ях.

Жодна дитина не повинна бути

жертвою насильства або війни.

(Статті 19, 37, 38 Конвенції ООН про права дитини)

Діти мають право на захист від усіх форм фізичного, психологічного насильства та експлуатації, як в сім’ї, так і поза нею. Держава має вживати всіх заходів для запобігання насильству щодо дитини.

Під час воєнних дій діти мають особливе право на захист і турботу. Діти, молодші 15-ти років, не можуть брати безпосередню участь у воєнних діях.

Варто знати, що…

Конституція та інші Закони України забезпечують право дитини на захист від насильства. За даними соціологічних досліджень, кожна третя дитина в Україні зазнала жорстокого поводження, фізичного чи психічного насильства. Щорічно близько 10 тисяч дітей стають жертвами злочинів проти них.

Держава повинна піклуватися про дітей, які постраждали від збройних конфліктів. Лише у 90-х роках у збройних конфліктах у різних частинах світу загинуло більше 2 млн. дітей і понад 6 млн. важко поранено, осиротіло понад 1 млн.

Особлива турбота дітям-сиротам та

дітям, які перебувають поза сім'єю.

(Статті 20, 21, 25 Конвенції ООН про права дитини)

Держава повинна забезпечувати захист дитини, яка позбавлена сім’ї. Держава має забезпечити дитині належний догляд відповідно до своїх національних законів: усиновлення, передачу на виховання до прийомної сім’ї, або до відповідних установ по догляду за дітьми.

Усиновлення дитини в іншій країні може розглядатися за умови, коли не існує інших, кращих можливостей для дитини в межах країни.

Варто знати, що…

● Сьогодні в Україні більше 100,7 тис. дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Це найвищий гіркий показник по всій Європі. У минулому – 2009 році – більше 2 тис. дітей були всиновлені громадянами України та 1,5 тис. дітей виїхали в іноземні родини.

● 169 тисяч дітей проживають у неблагополучних сім’ях. Щорічно від 7 до 10 тисяч дітей втрачають батьків внаслідок позбавлення останніх батьківських прав.

● За статистикою у Хмельницькій області кількість дітей-сиріт з кожним роком збільшується. В середньому поза сім’єю щорічно опиняється 370-380 маленьких мешканців Хмельниччини.

Особлива турбота дітям-інвалідам.

(Статті 23, 25 Конвенції ООН про права дитини)

Кожна дитина-інвалід має право на особливий догляд, освіту та підготовку для повноцінного, гідного життя в умовах, які забезпечують їй максимальну самостійність та нормальну участь у житті суспільства.

Варто знати, що…

● В Україні майже 120 дітей із кожних 10 тисяч є інвалідами і ці цифри постійно зростають через зниження рівня медичного обслуговування, складні соціально-економічні та несприятливі екологічні умови.

● Сьогодні у загальноосвітніх навчальних закладах України навчаються понад 100 тисяч дітей з особливими потребами.

Особлива турбота дітям, які

перебувають у конфлікті із законом.

(Статті 37, 40 Конвенції ООН про права дитини)

Дитина, яка порушила закон, має право на справедливе судочинство і правову допомогу. Це право також дійсне для дитини, яка підозрюється у порушенні закону. Держава має забезпечити таке поводження, яке не принижує почуття гідності, зміцнює повагу до прав людини і основних свобод.

Держава забороняє піддавати дитину катуванням чи іншим формам жорстоких покарань. Дітям за вчинені злочини не призначаються смертна кара чи довічне ув’язнення. Арешт, затримання чи позбавлення волі дитини здійснюється згідно із законом лише як крайній захід.

Варто знати, що…

В Україні частка злочинів, вчинених неповнолітніми, за останні 5 років зросла в 1,2 рази, а кількість підлітків, які скоїли злочин повторно, зросла на 19%. Щоденно в Україні підлітки скоюють 104 правопорушення. В Україні нині існує 10 виховних колоній для неповнолітніх.

Особлива турбота дітям-біженцям.

(Стаття 22 Конвенції ООН про права дитини)

Діти-біженці мають право на захист. Рівні права на захист мають як діти-біженці у супроводі своїх батьків, так і діти-біженці, які не супроводжуються батьками. Держава має надати захист дитині-біженцю, а також допомогу у пошуку її батьків чи інших членів сім’ї.

Варто знати, що…

Діти, які з вини дорослих політиків чи стихійного лиха (землетрусу, повені, радіоактивного забруднення) стали біженцями, мають право на отримання міжнародної допомоги, які надають міжнародні урядові організації, а також прості люди, яким не байдужа доля дітей.

На території України знаходиться близько 3 тисяч людей зі статусом біженців і серед них – майже тисяча дітей. Усього ж у світі нараховується 22 мільйони біженців.

СИСТЕМА ОРГАНІВ,

ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ І ГАРАНТУЮТЬ ПРАВА ЛЮДИНИ.

ОРГАНИ І СЛУЖБИ,

ДО ЯКИХ ТИ МОЖЕШ ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ЗАХИСТОМ СВОЇХ ПРАВ

Хто і як захищає права людини відповідно до Конституції України?

Юридичний механізм захисту прав людини – це можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод, а також система органів, які захи-щають і забезпечують ці права та свободи:

Верховна Рада України;

Президент України;

Кабінет Міністрів;

центральні та місцеві органи державної виконавчої влади;

органи місцевого самоврядування;

органи міліції;

служба безпеки;

прокуратура;

суд;

служба у справах дітей міської ради

управління у справах сім’ї та молоді міської ради

управління освіти і науки міської ради

міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

МУ у МВС України в ---- області

ВЧИМОСЯ ЖИТИ В ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ.

Конституція України 1996 року ввела до складу системи органів захисту прав людини такі нові елементи, як Уповноважений Верховної Ради з прав людини і Конституційний Суд.

Посада державного захисника прав і свобод людини існує в багатьох країнах світу (наприклад, у Швеції, Данії, Фінляндії, Польщі та ін.), де його ще називають омбудсменом. Головним призначенням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є здійснення парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Цілями парламентського контролю, який здійснює Уповноважений Верховної Ради, є: захист прав і свобод людини, проголошених Конституцією, законами і Міжнародними угодами України; запобігання порушенням прав і свобод людини або сприяння їх поновленню; сприяння приведенню законодавства України у відповідності до Конституції і міжнародних стандартів у сфері прав людини; запобігання будь-яким формам дискримінації відносно реалізації людиною своїх прав і свобод.

До Уповноваженого Верховної Ради за допомогою може звернутися з письмовою заявою кожна людина (громадянин України, іноземець або особа без громадянства, що проживають в Україні, особи, позбавлені волі) або її представник, яка вважає, що порушені права, гарантовані Конституцією і законодавством України. Уповноважений повинен прийняти ці заяви до розгляду, якщо після порушення прав пройшло не більше 1 року (у виняткових випадках – до 2-х років) і якщо це порушення не розглядається в суді.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини також здійснює перевірки стану дотримання прав людини в країні і подає щорічну доповідь Верховній Раді. Він за власною ініціативою може направляти в різні органи державної влади подання про порушення прав людини. Якщо це потрібно, то Уповноважений може звернутися з поданням до Конституційного Суду.

Слід зазначити, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини своїм рішенням не може змінити рішення органу виконавчої влади або судової інстанції, яке порушило права людини. Він може запропонувати органу виконавчої влади відмінити свої рішення, або звернутися до вищої судової інстанції. На відміну від нього, Конституційний Суд своїм рішенням може скасувати рішення або нормативний акт будь-якого любого органу державної влади – парламенту, Президента, уряду, суду – якщо визнає їх неконституційними.

Повноваження Конституційного Суду України:

приймає рішення щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

приймає рішення щодо відповідності до Конституції міжнародних договорів України;

приймає рішення щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

дає висновки щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Конституція України передбачає такі можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їх прав і свобод, як:

захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (ст. 27, ч.2 і ст. 55, ч.5);

об’єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод (ст. 36, ч.1);

проводити збори, мітинги, походи і демонстрації (ст. 39);

направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади (ст. 40);

захищати в суді свої права і свободи (ст. 55,ч.1 і 2);

звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ст. 55, ч.3);

звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів (ст. 55, ч.4).

ЯК ЗАХИЩАТИ СВОЇ ПРАВА В ШКОЛІ.

ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ШКОЛЯРА

Привіт, Друже!

Чи знаєш ти, як захистити себе і своїх друзів?

Чого ти можеш вимагати від директора школи, вчителів і батьків?

За що несеш відповідальність перед Законом?

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧНІВ У ШКОЛІ:

1. Правила поведінки учнів у школі базуються на законах України, постановах Міністерства освіти і науки України та органів місцевого самоврядування, Статуті школи.

2. У випадку порушень Правил до учнів можуть бути вжиті такі стягнення:

- усне зауваження;

- запис зауваження в щоденник;

- винесення догани, включно із занесенням догани в особисту справу учня;

- виклик учня самого або з батьками на педагогічну нараду;

- відшкодування завданої учнем шкоди його батьками.

3. Заборонено приносити до школи предмети або речовини, які можуть зашкодити здоров’ю та безпеці оточуючих або завадити проведенню навчального процесу.

4. Паління, вживання алкогольних напоїв та нецензурних висловів на території школи категорично заборонено.

5. До закінчення уроків учень може залишити територію школи тільки з дозволу класного керівника або чергового адміністратора.

6. Учень має бути ввічливим у спілкуванні з учителями, працівниками школи, батьками інших учнів, а також з учнями.

7. Учні повинні дбайливо ставитися до шкільного майна і речей, що належать вчителям та іншим учням. Забороняється брати без дозволу чужі речі.

8.За пошкоджене шкільне майно батьки учня зобов’язані відшкодувати збитки.

Правила поведінки під час перерви:

1. Під час перерви учень зобов’язаний прибрати своє робоче місце й підготуватися до наступного уроку.

2. Під час перерви забороняється:

- бігати сходами, коридорами та в класних приміщеннях, кататися на перилах;

- штовхатися або грати у м’яча у приміщеннях не пристосованих для цього;

- сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з’ясовувати стосунки за допомогою сили, битися.

3. У шкільній їдальні учні повинні виконувати вимоги працівників їдальні, вчителів, чергових та дотримуватися черги.

4. Забороняється перебувати у приміщенні їдальні у верхньому одязі.

5. Не можна бешкетувати та виносити їжу і напої за межі їдальні.

Правила поведінки на уроках:

1. Учні зобов’язані приходити до школи за 10-15 хвилин до початку занять.

2. Заборонено перебувати у класних приміщеннях у верхньому одязі.

3. Одяг учнів має бути чистим і охайним та відповідати вимогам, викладеним у Статуті школи.

4. Учні входять до класу за дзвоником. Запізнюватися на уроки без поважних причин заборонено.

5. Під час уроку не можна створювати галас, без дозволу підводитися, відвертати увагу інших учнів від уроку.

6. Заборонено виходити з класу без дозволу вчителя.

7. Урок закінчується тоді, коли вчитель оголосив про це. Тільки після цього учні можуть йти на перерву.

8. Учні повинні охайно вести щоденник і давати його вчителю без будь-яких заперечень.

9. Під час уроку не можна вживати їжу та напої, жувати жуйку.

10. Учень повинен дбайливо ставитися до підручників та зошитів.

11. Учні зобов’язані знати і дотримуватися правил техніки безпеки як під час уроків так і після їх закінчення.

12. Забороняється користуватися мобільними телефонами під час проведення уроків.

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

П А М ' Я Т К А Ш К О Л Я Р У

Ознайомся з цією пам’яткою,

Дізнайся про свої права і обов’язки вже сьогодні!

Від самого народження ти маєш право:

-на життя:

ніхто не може позбавити тебе життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;

-на охорону здоров’я:

ти можеш звернутися за безплатною кваліфікованою правовою медичною допомогою до закладів охорони здоров’я;

-на свободу та особисту недоторканість:

тебе ніхто не може заарештувати або тримати під вартою інакше як за рішенням суду. Однак, якщо тобі вже виповнилося 14 років і має місце тяжкий злочин, відносно тебе може застосовуватися тримання під вартою як тимчасовий запобіжний захід. Якщо протягом 3 діб з моменту затримання тобі не вручено рішення суду про тримання під вартою, тебе повинні негайно звільнити;

-на освіту:

ти маєш право безкоштовно отримувати освіту у дошкільному, загальноосвітньому, професійно-технічному, вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності, а також на отримання державної стипендії;

-на майно:

майно, яке тобі придбали батьки для навчання, виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є твоєю власністю. Якщо тобі від 10 до 14 років, належним тобі майном управляють батьки. Якщо тобі від 14 до 18 років, ти маєш право вчиняти будь-які угоди, навіть купівлі-продажу транспортного засобу і нерухомого майна, але за письмовою нотаріально посвідченою згодою батьків або з дозволу органу опіки і піклування;

-на працю:

якщо тобі вже виповнилось 14 років, ти за згодою одного з батьків можеш працювати у вільний від навчання час (наприклад на канікулах), але лише після попереднього медичного огляду. Якщо тобі вже виповнилось 15 років та коли ти маєш згоду одного із батьків, тебе також можуть прийняти на роботу. Самостійно ти можеш влаштуватись на роботу, якщо тобі уже виповнилось 16 років. Ти маєш право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;

-на відпочинок:

ти маєш можливість у вільний від навчання або роботи (якщо ти вже працюєш) час відпочивати, тобто займатись своїми улюбленими справами (грати в футбол, ходити в кіно). Якщо ти вже працюєш, тобі повинна бути надана щорічна відпустка в літній час або за твоїм бажанням у будь-яку іншу пору року;

-на повагу до своєї гідності та захист від усіх форм насильства:

будь-яка людина, ким би вона не була (одним із твоїх батьків, однолітків, вчителів, сусідів) не має права поводитись з тобою жорстоко, принижувати твою гідність, експлуатувати, включаючи сексуальні зловживання, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; використання для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.

Захист прав дитини – це, перш за все, завдання держави!

Будь-яка людина, ким би вона не була (одним із твоїх батьків, однолітків, вчителів, сусідів), не має права поводитись з тобою брутально, принижувати твою гідність. В разі, якщо з тобою таке трапилось, ти маєш право звернутись до державних органів за допомогою! (Стаття 16 Конвенції ООН про права дитини визначає, що жодна дитина не може бути об'єктам незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання).

Ти – людина!

Ніхто і нічим не може виправдати жорстоке поводження з тобою, наприклад, побиття, знущання. Навіть якщо таким чином тебе виховують батьки, вчителі чи старші діти. Жорстоке, нелюдське, таке, що принижує твою гідність, поводження чи покарання – це порушення твоїх прав. (Статтями 28, 52 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню).

Ти маєш право на свободу, особисту недоторканність:

Ти можеш вільно виражати свої думки та погляди, не боячись бути покараним за це. Разом з тим, ти маєш пам'ятати, що твої відносини з батьками, вчителями, однолітками мають ґрунтуватися на взаємоповазі і справедливості, виключаючи приниження честі та гідності. (Стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства" гарантує кожній дитині право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини).

Держава зобов'язана захищати твої права:

Якщо хтось (учні, вчителі або навіть батьки) вчиняє над тобою будь-яке насильство, принижує тебе чи ображає, ти повинен звернутися зі скаргою про порушення твоїх прав до органу опіки і піклування; служби у справах дітей; центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; закладів охорони здоров'я; органів та установ освіти; відділів міліції, а також через представників – до суду. (Статтею 10 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що діти мають право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів та зі скаргами про їх порушення).

За твою безпеку в школі відповідає директор

Якщо директор школи не забезпечить безпечні та нешкідливі умови для навчання, праці та виховання учнів у навчальному закладі, то він нестиме за це відповідальність відповідно до чинного законодавства. (Статтею 26 Закону України „Про освіту" встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника навчального закладу).

Вчителі зобов'язані поважати і захищати тебе:

Вчителі та інші працівники школи повинні з повагою ставитись до тебе і не повинні вдаватись до покарань, що принижують твою гідність, зокрема таких, як словесні приниження, ставлення учня в куток, побиття тощо. Також вони повинні захищати тебе від погроз та фізичного насильства з боку інших осіб, в тому числі твоїх однолітків і батьків, і запобігати вживанню дітьми алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам. (Стаття 56 Закону України „Про освіту" зобов'язує педагогічних та науково-педагогічних працівників додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента; захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам).

За ненадання тобі допомоги вчитель відповідатиме перед законом:

Вчителі та керівництво школи несуть відповідальність перед законом, якщо вони порушують твої права. Якщо ти звернувся до вчителя для того, щоб захиститись від фізичного та психічного насильства, а він залишив це без уваги – за це його може бути притягнено до відповідальності. (Статтею 47 Закону Укриши „Про загальну середині освіту" встановлено, що посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність і порядку, встановленому законами України).

Твоя відповідальність перед законом!

1.До 14 років ти не несеш відповідальності за заподіяну матеріальну шкоду – її несуть твої батьки або інші особи, під наглядом яких ти знаходишся. Саме вони мають відшкодувати шкоду, яку ти завдав майну іншої людини. Якщо ти завдав шкоди спільно з однолітком, її відшкодування покладається на ваших батьків у відповідних частках.

2.З 14 років ти відповідаєш за завдану шкоду самостійно у повному обсязі!

Якщо тобі 16 років, тебе можуть притягнути до адміністративної відповідальності!

3.З 14 років ти несеш кримінальну відповідальність за тяжкі злочини, за інші – починаючи з 16 років.

За вчинені злочини до тебе можуть застосувати:

• штраф – якщо у неповнолітнього є самостійний доход, власні кошти або майно;

• громадські роботи – призначаються неповнолітньому у віці від 16 до 18 років і полягають у виконанні робіт у вільний від навчання чи основної роботи час;

• виправні роботи – призначаються неповнолітньому у віці від 16 до 18 років за місцем роботи;

• арешт – полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг 16 років, в умовах ізоляції у спеціально пристосованих установах;

• позбавлення волі на певний строк – відбування покарання у спеціальних виховних установах.

ШКОЛЯРІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

ЯК ДІЯТИ В РАЗІ ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТУ З УЧИТЕЛЕМ ?

ПАМ’ЯТКА

У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ!

Поради учням:

· Поговори про це з класним керівником чи іншим учителем, якому ти довіряєш.

· Звернися до представників психологічної служби школи.

· Розкажи про те, що трапилося, батькам.

· Поговори з учителем, який тебе образив, толерантно, вислов свої почуття в коректній формі: «Я серджуся, коли ви сварите мене, тому що це порушує мої права, і я хочу, щоб ви перестали це робити».

Чого не варто робити:

· Не варто виявляти зневагу до вчителя, кидати йому виклик, поглиблювати конфлікт – від цього постраждає твоя освіта.

· Не варто шукати помсти: цим ти не викличеш поваги до себе, а лише даси можливість учителеві застосувати дисциплінарні заходи щодо себе.

ЧИ МАЄ ПРАВО ШКОЛА ВІДРАХОВУВАТИ УЧНЯ ЗА ПОГАНУ УСПІШНІСТЬ, А ІНША ШКОЛА НЕ ПРИЙМАТИ ВІДРАХОВАНИХ ДВІЄЧНИКІВ?

ВІДРАХУВАННЯ УЧНІВ ІЗ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ:

У наступний клас переводяться ті учні, які в повному обсязі засвоїли освітню програму. Переведені можуть бути діти, які мають академічну заборгованість тільки по одному предмету. Якщо діти до 9 класу не освоїли навчальну програму з двох предметів і більше, їх залишають на повторне навчання, направляють в класи компенсуючого навчання або, на розсуд батьків, вони переходять на домашнє навчання. У статуті школи можуть бути визначені випадки, коли невстигаючий дитина переводиться в іншу школу. Можливо і відрахування дитини зі школи, але тільки після досягнення 15 років. Рішення про виключення приймається за згодою батьків та за участю комісії у справах неповнолітніх. Доля виключеного зі школи вирішується протягом місяця комісією у справах неповнолітніх спільно з органами місцевого самоврядування та батьками.

У разі потреби учень (вихованець) може перейти упродовж будь-якого року навчання до іншого навчального закладу. Переведення учнів (вихованців) до іншого загальноосвітнього навчального закладу здійснюється за наявності особових справ учнів (вихованців) встановленого Міністерством освіти і науки України зразка.

У разі вибуття учня упродовж поточного навчального року з населеного пункту

на тимчасове навчання за кордон – у загальноосвітньому навчальному закладі повинна бути відповідна заява батьків або осіб, які їх замінюють, із зазначенням причини вибуття та документи, що підтверджують запрошення чи направлення учня на навчання;
на постійне місце проживання за кордон – у загальноосвітньому навчальному закладі повинна бути відповідна заява батьків або осіб, які їх замінюють, із зазначенням причини вибуття та документи, що підтверджують виїзд дитини (підлітка) за кордон;
до іншого населеного пункту з реєстрацією – у загальноосвітньому навчальному закладі повинна бути відповідна заява батьків або осіб, які їх замінюють, із зазначенням причини вибуття та разом із заявою документи, що підтверджують виїзд дитини (підлітка) до іншого населеного пункту (копія довідки із ЖЕД про зняття з квартирного обліку або копія сторінки паспорта батьків із штампом про виписку);
до іншого населеного пункту без реєстрації – у загальноосвітньому навчальному закладі повинна бути відповідна заява батьків або осіб, які їх замінюють, із зазначенням причини вибуття та упродовж місяця з дня відрахування дитини (підлітка) довідку, що підтверджує навчання в закладі освіти іншого населеного пункту.

Кожен випадок розглядається керівником закладу індивідуально. Заява батьків про відрахування учня повинна містити максимально точну інформацію про місце подальшого проживання та навчання дитини (підлітка). За нормативність переходу учня з одного навчального закладу до іншого несуть солідарну відповідальність керівники обох закладів освіти.

У разі переходу учня упродовж поточного навчального року до іншого навчального закладу в межах населеного пункту подаються такі документи:

заява батьків або осіб, які їх замінюють, про перехід дитини (підлітка) до іншого навчального закладу (із зазначенням причини);
довідка від навчального закладу в межах міста, до якого учень буде зарахований, із записом «буде зарахований».

Упродовж 10 днів після отримання довідки від навчального закладу, до якого учень буде зарахований, із записом «буде зарахований», секретар закладу, із якого відбулося відрахування учня, зв’язується за телефоном із адміністрацією закладу (в межах міста), до якого, за довідкою, повинен був прибути учень і на довідці цього закладу записує реквізити наказу про зарахування дитини (підлітка) до іншого закладу освіти. Якщо після 10 днів з часу отримання довідки учень не приступив до навчання в іншому закладі освіти, керівник закладу освіти, із якого вибув учень із залученням класного керівника вживає заходів з метою повернення дитини (підлітка) на навчання та в окремих випадках до притягнення батьків до відповідальності.

Якщо учень вибуває за межі області, то закладом, з якого він вибув, надсилається лист з повідомленням у школу, в якій навчається дитина, і отримується довідка з записом «навчається».

ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВА ШКІЛЬНА ФОРМА?

Звертаємо Вашу увагу на необхідність виконання Указу Президента України № 417 від 12.06.96 р. та Постанову Кабінету Міністрів України № 1004 від 22.06.96 р. “Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти”.

Шкільна форма:

Згідно з Указом Президента України № 417 «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти», Постанови Кабінету Міністрів України № 1004 «Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти» учень повинен з’являтися до школи у формі, яка є обов’язковою. Шкільна форма учня може мати встановлений зразок, затверджений протоколом спільного засідання педагогічної ради, батьківського комітету та Радою учнівського самоврядування.

Щоденний одяг для занять (хлопці):

• для учнів 1-7 класів діловий костюм: піджак чорного, брюки чорного кольору
• для учнів 8-11 класів діловий костюм чорного кольору
• Сорочка біла або однотонна світлого кольору
• Краватка чорна або однотонна стриманого кольору
• Туфлі (не кросівки)

Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:

• Легкий светр (гольф) під піджак.
• Жилет (на сорочку під піджак).

Зміни, які допускаються влітку, при високій температурі:

• Біла сорочка з коротким рукавом (не футболка) без піджака.
• Літні відкриті туфлі.

Щоденний одяг для занять (дівчата):

• Для учениць 1-7 класів діловий костюм (жакет чорного та спідниця без розрізів до коліна чорного кольору; жакет чорного кольору та брюки (не джинси та не stretch – модель) чорного кольору; жакет чорного кольору та сарафан чорного кольору) .
• Для учениць 8-11 класів діловий костюм чорного кольору (жакет та спідниця без розрізів до коліна, жакет та брюки (не джинси та не stretch – модель) чорного кольору, жакет та сарафан чорного кольору) .
• Блуза біла або однотонна світлого кольору (не футболка або майка).
• Туфлі (без підборів або невисокий каблук, платформа помірної висоти, не кросівки).
• Колготи тілесного або темного кольору.

Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:

• Легкий светр (гольф) під жакет.
• Жилет (на блузу під піджак).

Зміни, які допускаються влітку при високій температурі:

• Блуза з коротким рукавом (не футболка) без жакета.
• Літні відкриті туфлі.

Школа.Урок!	Школа.Урок!	Шкільна форма!
Шкільна форма!

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ ВЧИТЕЛЬ?

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ ВЧИТЕЛЬ?

Поради батькам:

Школа - це не тільки навчання і розвиток дитини. Це його постійне спілкування з однокласниками, іншими учнями і, звичайно, з вчителями. Але шкільне життя можуть істотно ускладнити конфлікти з учителем. Психологи пояснюють, як оптимально діяти батькам, якщо не подобається вчитель з певних причин.

-Якщо вчитель кричить:

Підвищення голосу для того, щоб почув увесь клас, і крик вчителя на учнів з втратою контролю над своїми емоціями - це різні речі. Саме з визначення даного моменту стосовно до вашої ситуації варто починати. Різницю в цьому здатні визначити навіть першокласники. Якщо вчитель дозволяє собі кричати на дітей, то про комфортні умови для навчання не може бути й мови. Більшість учнів стануть просто боятися свого вчителя.

Що робити? Переговоріть з іншими батьками. Дізнайтеся, скаржаться чи їхні діти на таку поведінку вчителя. Якщо факти підтверджуються, зберіть кілька прикладів, і підходите до завуча. Поясніть ситуацію і повідомте, що вас це турбує. Не задовольняєтеся відповіддю, що раніше таких скарг не було. Відзначте те, що це зараз точно відбувається. У розмові з завучем у жодному разі не підвищуйте голос самі.

-Якщо вчитель погано пояснює:

Тут знову ймовірний один з двох варіантів: або ваша дитина погано слухає, чи вчитель дійсно погано пояснює матеріал.

Що робити? Поговоріть з іншими батьками: скаржилися їм їхні діти на дану проблему. Чи знають вони, як робити домашнє завдання, коли що приносити і т.п. Якщо ні в кого немає з цим проблем, не варто виставляти провину вчителю. Можливо, дитина любить фантазувати і не бажає звертати увагу на інструкції вчителя. Обміркуйте це, перш ніж говорити з учителем.

-Якщо вчитель прискіпується:

По-перше, вчитель може просто стимулювати дитину до активності, тому знає, що ваша дитина здатна на більше. Може бути, це спосіб привернути увагу дитини, переконатися, що він слухає, тому вона часто відволікається

Що робити? Проаналізуйте свою дитину і вчителя. Хто, як не ви, знає вашу дитину краще за всіх. Якщо у вчителя - кращі спонукання, то варто спробувати поговорити з дитиною. Якщо ж поведінка вчителя необгрунтована, а дитину це сильно травмує, поговоріть з вчителем і попросіть знизити напір.

Багато батьків побоюються обговорювати дитячі проблеми, конфлікти з вчителем або скаржитися керівництву. Але краще діяти! Подивіться на це, як на знак вчителю, адміністрації, що вам далеко не все одно, і що ви очікуєте отримати результат, інакше розмова повториться. Ведіть всі подібні розмови спокійно, обгрунтовано і обдумано. Не висувайте претензії, якщо вина лягає на вашу дитину. І пам'ятайте, що головна мета розмови - комфортне, позитивне і результативне навчання вашої дитини. Успішних вам рішень!

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками:

1.Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2.Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3.Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4.Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття.

5.Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6.Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього.Хваліть її за хорошу поведінку.

7.Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8.Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9.У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10.Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає нагадувати надто важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

ПОЗНАЙОМСЯ, ПРОЧИТАЙ.

♦ Абетка рівності / авт. тексту П.Полянський. – К., 2007. – 12 с. : ілюстр.

♦ Бібік Н.М. Зростаймо громадянами : розповідь про Конституцію України : навч. посібник / Н.М.Бібік, М.М.Ілляш. – К. : Веселка, 2000. – 87 с. : ілюстр.

♦ Вивчаючи свої права. – К., 2003. – 16 с. : ілюстр.

♦ Воронянський О.В. Основи правознавства : навч. посібник / О.В.Воронянський, Ю.В.Зайончковський, Г.В.Борисов. – Х. : Парус, 2008. – 368 с.

♦ Гавриш С. Маленькі історії про великі істини : права та свободи дитини / С.Гавриш. – Х. : Ранок, 2004. – 160 с. : ілюстр.

♦ Голосова Н. Живи за правилами : навчально-методичний посібник з правової освіти та виховання учнівської молоді / Н.Голосова, С.Ратушняк, Т.Ремех. – Львів : Нова доба, 2005. – 107 с.

♦ Конвенція ООН про права дитини. – К. : Столиця, 1997. – 31 с.

♦ Конвенція ООН про права дитини : зміст скорочено і адаптовано для дітей. – К., 2004. – 16 с. : ілюстр.

♦ Мовчун А.І. Кожна дитина має право: виховні заняття за книгою С.Гавриша “Маленькі історії про великі істини” / А.І.Мовчун. – Х. : Ранок, 2004. – 160 с.

♦ Мовчун А.І. Права дитини : робочий зошит за книгою С.Гавриша “Маленькі історії про великі істини” / А.І.Мовчун ; за ред. С.Б.Гавриша. – Х. : Ранок, 2004. – 48 с. : ілюстр.

♦ Пометун О.І. Практичне право : навч. посібник. 8 клас / О.І.Пометун, Т.О.Ремех. – К. : АСК, 2002. – 208 с.

♦ Популярна юридична енциклопедія. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.

♦ Права дитини : збірник документів. – Львів : Оксарт, 1995. – 112 с. : ілюстр.

♦ Правова енциклопедія школяра / В.В.Головченко, В.С.Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 440 с.

♦ Ратушняк С.П. Правознавство : словник-довідник школяра / С.П.Ратушняк. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2005. – 144 с.

♦ Цуканова Є.О. Мої права : довідник випускника і абітурієнта / Є.О.Цуканова, Ю.В.Жиглова. – Х. : Ранок, 2010. – 96 с.

♦ Цуканова Є.О. Мої права : довідник для учнів 5-9 класів / Є.О.Цуканова, Ю.В.Жиглова. – Х. : Ранок, 2010. – 96 с.

ВЕБЛІОГРАФІЯ.ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА.

Вебліографія:

Конвенція ООН про права дитини:

– http://olexa.org.ua/ukr/law/law02.htm

Про “Конвенцію ООН про права дитини”: